Претерпівий за нас страсті,
Ісусе Христе, Сину Божий,
помилуй нас. (доземний поклін) (Тричі)

"Коли настав вечір, Йосиф
Ариматейський прибув і, сміливо
ввійшовши до Пилата, попросив
тіло Ісуса. Пилат видав Йосифові
тіло" (Мрк 15, 42-45).

За життя Ісус помагав усім: хворих уздоровляв, голодних хлібом кормив, у небезпеках рятував, засмучених потішав. Для себе не потребував помочі ні від кого, бо Він був Божою силою і життям. Тепер Він людям дав і своє життя, віддав нам себе повністю, і треба, щоб хтось з людей Його похоронив. Христос уже не належить до себе, а до нас.

Син Божий, приходячи на світ, віддав себе Матері, і коли зі світу сходить, знову лежить на лоні Матері.

І нам усім Христос віддає себе у Пресвятій Тайні Євхаристії. Дає себе цілого, з усім багатством ласк і надприродних скарбів.

У св. Причасті приходить до нас Христос живий, бо Він є Життям. "Я - хліб живий, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки" (Йоан б, 51). Тому приймаймо Ісуса щоденно з пошаною, з вірою і великою любов'ю. Віддаймо себе Йому, щоб у нас жив і приготовляв до зустрічі з Ним у небі.

Помолімося, щоб усі ми гідно і з вірою приступали до св. Причастя.

Отче наш, Богородице Діво.