Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас. (доземний поклін) (Тричі)
"Не було в Ньому ні виду, ні
краси, ні вигляду принадного не
було в Ньому" (Ісая 53, 2).
Ісус весь вкритий ранами і брудом. Голова,
лице, руки й ноги поплямлені кров'ю, потом, плювотинням, дорожним пилом. Вероніка не може
глядіти на таке пониження Спасителя. Повна співчуття, підходить і хустиною обтирає лице Ісуса; те
лице колись таке миле, ласкаве, милосердне —
всіх до себе притягало, а тепер так збезчещене і
зневажене злобою людей. Вероніка привертає красу обличчя Ісуса, опоганеного гріхами людей і
нашими невірностями. Обтерла та, здивована, побачила, що обличчя Ісуса відбилось на її хустині.
Була це нагорода за її співчутливу і щиру любов.
Ми також в душі носимо образ Божий. Але, як
часто він забруднений і зогиджений гріхами. Тому
стараймося доброю і частою сповіддю змивати
бруд з нашої душі і привертати їй красу Божого
образу. Цей образ ми відновляємо також і тоді,
коли служимо ближньому, і знімаємо ганьбу, яка
вкриває його обличчя перед іншими людьми.
Помолімося за тих, що бояться приступати до
сповіді, і за тих, що помагають іншим.
Отче наш, Богородице Діво.
пісня:
Вероніка із любові
Подає платок Христові.
З крові, з крові лице витирає, \
Образ, образ на платку лишає. / 2р.
|