Претерпівий за нас страсті,
Ісусе Христе, Сину Божий,
помилуй нас. (доземний поклін) (Тричі)

"Цей поставлений для падін-
ня й підняття, він буде знаком
протиріччя, й Тобі самій меч про-
шиє душу" (Лк 2, 34-35), — сказав
колись праведний Симеон до
Марії. І тепер цей меч прошиває
її серце.

Мати Божа йде за Ісусом хресною дорогою. Дивиться, якії Сина б'ють і штовхають, як Він паде на землю й останками сил піднімається, бере хрест та йде далі.

І Ісус бачить терпіння своєї Матері.

З мечем болю в серці і сльозами в очах, Пресвята Діва приступає до Нього... Ісус зупиняється, свої закривавлені очі звертає на матір і серцем говорить: "Ненько, я йду, щоб сповнити волю мого Отця. Йду, щоб за спасіння світу звершити жертву мою!"

Ця зустріч Сина й Матері була дуже болюча, але радісна, бо вони були близько себе.

Як Мати Божа йшла хресною дорогою за Ісусом, так Вона йде з нами, бо ми Його брати та її духовні діти. Ніколи не забуваймо, що Марія завжди при нас, головно в часі нашої хресної дороги. Все звертаймо свій зір до Неї, просячи помочі й жертвуючи їй наші терпіння.

Помолімося про щиру любов до Божої Матері та її опіку над нашими родинами.

Отче наш, Богородице Діво.