11:16 РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ | |
 РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ Єпископа Коломийського і Косівського ЮЛІАНА Всечесні отці, дорогі браття і сестри! Христос Рождається! Коли сповнилася повнота часу, настала найдивовижніша мить - у благоговійній тиші вифлеємської ночі Всемогутній Бог у людській подобі з’явився на землі. «Слово стало плоттю, і вселилося між нами, повне благодаті та істини» (Ін. 1:14). Сьогодні сповнюються старозаповітні пророцтва. Сьогодні день приходу у світ довгоочікуваного Месії – нашого Спасителя. День, який переконує усіх, що Бог не залишив світ і кожного з нас без своєї допомоги і провидіння. Сенс Різдва Христового полягає в тому, що Син Божий – одна із Трьох іпостасей Святої Тройці, Творець всесвіту, з’єднавшись із нашою людською природою через народження від Пресвятої Діви і від Духа Святого, оновив наше єство, визволивши його від гріха, прокляття і смерті. Святкуючи подію Різдва Христового, Православна Церква проповідує цим догматичні істини, які відкриваються через Його народження, і повчає кожну віруючу людину, що Христос, Народжений від Пречистої Діви Марії, є вічним Богом, що Він прийшов у світ не зі Своєї примхи, не для того, щоб Йому поклонялися чи служили, але щоб Самому «послужити і віддати душу свою задля спасіння багатьох» (Мф. 20:28). Божественне слово втілюється на грішній землі, щоб кожен, хто повірить у Нього «не загинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16). Його любов до нас настільки велика, що вже сьогодні, народжуючись, Він готовий прийняти на Себе хрест і страждання. Своїм втіленням Божественна Любов показує нам, що ми перед Богом усі рівні і, що для кожного з нас відкриті скарби Його благодаті. Святкуючи Різдво Христове, ми єднаємося у радісному співі з ангелами, поширюємо благу вістку з пастирями, поклоняємося Народженому від Діви разом з волхвами. Бо народження Христа Спасителя – справді «радість велика для всіх людей» (Лк. 2:10), адже, прийшов Посередник між Богом і Людьми (1 Тим. 2:5), щоби примирити Адама і його нащадків з Творцем. Прийшов Спаситель, якого людство очікувало ще від часу вигнання з Раю, про якого Бог дав обітницю патріархам, про якого сповіщали пророки. Та ми знаємо, що не всі прийняли Христа, не всі зраділи Його приходу. Здавалося б, як можна не прийняти Того, Хто був провіщений пророками, Того, Кому поклонилися навіть язичницькі волхви зі Сходу (Мф. 2:11), Того, Чиє народження оспівували сонми ангелів (Лк. 2:13-14) та осягнули прості невчені пастирі (Лк. 2:15-18). Але не прийняли Його свої, не прийняли Його книжники, вчені мужі ізраїльські та мудреці світу цього, бо чекали вони величного царя, могутнього завойовника, земного правителя. Не могли ці «жорстокосерді» (Мк. 10:5) учителі народу повірити, що у цьому Новонародженому Немовляті, Яке зігрівається від подиху німих тварин, перебуває Предвічне Слово Боже. Тому, що невмістимий і нічим не обмежений Бог вміщається в утробі Пресвятої Діви, невидимий Господь стає видимою людиною, Безпочатковий бере початок від людської плоті і крові. Народжений у вічності, народжується у часі на нашій землі, щоб дарувати нове народження людям і оновлення світові. Це важко збагнути не маючи віри, адже, Син Божий не прийшов на землю як цар – у славі. Він народився не в багатому палаці, в оточені слуг і воїнів. Бог прийшов у світ через бідний вертеп, куди заганяли худобу в холодні ночі. Гордість найвищого ангела стала причиною зла у світі. Через це Бог обрав смирення як спосіб для спасіння людей. Сьогодні ми повинні запитати у себе: «А що я можу принести, за прикладом євангельських волхвів, у дарунок Новонародженому Богомладенцю?» Які скарби прийме від мене Владика світу? Господь не потребує від нас золота, ладану і смирни. Він хоче від нас дуже мало - любові до Нього та до наших ближніх (Мк. 12:33). Тут ми згадуємо слова відомої української колядки: «Ісусе милий, ми не багаті, золота, дарів не можемо дати, но дар цінніший несемо від миру - це віра серця і любов щира». Христос приніс на землю мир, а це означає, що ми, християни, повинні жити в мирі, однодумності у вірі й християнській любові, як діти єдиного Бога – брати і сестри у Христі. Нажаль, мир і братолюбство не є основою нашого християнського і суспільного буття. Свята Церква закликає нас до виконання закону любові Христової до миру один з одним - «Братолюбіє між вами нехай перебуває», - говорить Святий Апостол Павло (Євр.13:1). Це особливо потрібно нам тепер, коли сили зла намагаються нашу державу розірвати, розділити, посіяти смуту, внести спокуси у свідомість людей. І тому, не дозволяймо заманити нас на шлях неправди та розбрату. В цих умовах для нас, християн, слова Пророка Ісайї : «З нами Бог!» - вселяють незбориму надію і тверду віру, що все, що стається в світі з кожним народом і з кожною людиною, відбувається по Волі Божій для нашого спасіння, задля нашої користі. У ці благословенні дні щиросердечно вітаю вас зі Святом Різдва Христового та Новим 2014 Роком. Молитовно зичу вам, щоб народжений Христос зміцнив вас у доброму душевному і тілесному здоров’ї, дарував мудрість, силу та натхнення для творення добрих справ. Бажаю, щоб на тернистих дорогах життя ви були керовані незгасимим світлом Вифлеємської зорі, щоб Пречиста Діва Богородиця, Мати всіх християн, заступалася за вас у святих материнських молитвах перед Своїм Єдинородним Сином, щоб ваше серце стало тими яслами, у які прийде і оселиться Народжений Христос. Нехай у наступному році Господь обдаровує вас міцним здоров’ям, достатком, скріплює ваші сили для невтомної праці на славу Божу та добробут і процвітання нашої Церкви й держави. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з усіма вами! Христос Рождається! Славімо Його! + Юліан Єпископ Коломийський і Косівський Різдво Христове 2013 р./2014 р. м. Коломия | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |